Розвиток
індивідуальних здібностей і обдарованості дітей, забезпечення умов їхньої
самореалізації є одним із завдань управлінців, яке потребує конкретної розробки
практичних заходів. На шкільному рівні
вчителі та класний керівник повинні:
·
визначити мету,
створити план (програму) і режим роботи школяра, забезпечити циклічність,
тривалість навчання згідно з віковими та індивідуальними особливостями
обдарованої дитини;
·
забезпечити
наукову насиченість змісту освіти відповідно до можливостей, нахилів, інтересів
та потреб обдарованого учня;
·
розробити і впровадити
індивідуально-розвивальні стратегії та форми організації навчально-виховного
процесу, різнорівневі програми;
·
модернізувати
методи, засоби навчання, віднайти нові дидактичні технології, спрямовані на
активізацію пізнавально-творчих потенцій обдарованих дітей;
·
стимулювати
постійний самоаналіз та самоосвітню діяльність учня;
·
сприяти психолого-педагогічній освіті батьків
обдарованих дітей;
·
створювати умови
для отримання додаткової освіти в позашкільних закладах з певного напряму
обдарованості.
Обов'язок адміністрації школи:
·
побудувати
систему пошуку, відбору та діагностування рівня розвитку обдарованої дитини:
·
забезпечити
організацію педагогічного процесу так, щоб максимально розвинути здібності
обдарованих дітей,
·
розробити
конкретні програми роботи закладу освіти з цієї проблеми;
·
визначити
варіативну частину робочого плану, яка б максимально враховувала розвиток
обдарованих дітей;
·
створити комплекс
науково-методичних та навчальних матеріалів;
·
розробити
конкретні методичні рекомендації щодо індивідуальної роботи з окремих
навчальних дисциплін з обдарованими дітьми;
·
дібрати та
підтримати педагогічні кадри відповідного рівня, які були б здатні сприяти
творчій праці учня, виявляти ініціативу та професійну компетентність у цій
галузі педагогічної діяльності;
·
постійно вивчати
педагогічну майстерність учителів, забезпечувати умови для їхньої
самоосвітньої діяльності, підвищення загальнокультурного та професійного
рівня;
·
відпрацьовувати
оптимальну систему контрольно-оцінної діяльності учня і вчителя з позицій
гуманізації освітянської роботи;
·
сприяти участі
обдарованих учнів у конкурсах та змаганнях різних рівнів, олімпіадах, турнірах,
спартакіадах, конференціях, заочних та позашкільних формах навчання.
У процесі вирішення означених завдань доцільно
враховувати основні особливості вікової обдарованості дітей.
Робота з цією категорією дітей потребує
створення певних дидактичних умов, які включають:
• своєчасну діагностику;
• відповідне здібностям програмне
забезпечення;
• розробку системи творчих
завдань;
• визначення витрат часу на
опанування навчальною програмою певного предмета;
• спонукально-творчу діяльність
учителя.
Оновлення практичної діяльності
вчителя неможливе без оновлення теоретичних знань. Багато учителів мають
негативне ставлення до теорії, отже, завдання керівників — передусім змінити
ставлення вчителів до теоретичних знань.
Щоб ці знання стали конструктивними,
необхідно зробити добір педагогічних проблем не тільки за логікою вивчення
теорії, а й за логікою практичних дій учителя (причому пріоритет слід віддати
останнім). Можна запропонувати таку тематику самоосвіти: мотивація навчання;
створення програм самоосвіти учнів; особливості пізнавальної діяльності;
позитивні та негативні факти у навчанні обдарованих дітей; інтерес як
мотиваційна передумова обдарованості; особливості спадкової основи
особистісної обдарованості; особливості образотворчої (музичної, технічної
тощо) обдарованості дитини.
Під час розгляду цих та інших питань
необхідно передусім виявити психологічну суть проблеми, а вже потім на цій
основі розкривати дидактичне забезпечення відповідних ланцюжків навчального
процесу.
Головною умовою при цьому є поступове
введення вчителя у світ наукових знань. Це можливо, якщо школа має загальну проблему,
загальний підхід до планування роботи над нею, систему методичної роботи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий